Питання екоциду актуальне і на міжнародному рівні, хоча термін „екоцид” в нормативних актах міжнародного кримінального права не вживається. Визначення екоциду містить наука міжнародного кримінального права. У міжнародному праві під екоцидом звичайно розуміється використання геофізичних, метеорологічних та інших засобів з метою зміни динаміки, складу чи структури Землі, включаючи її біосферу, літосферу, гідросферу та атмосферу, а також космічного простору, що може потягнути або потягло масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери, водних ресурсів або інші тяжкі наслідки.
Ознаки екоциду як міжнародного злочину визначені в положеннях діючих міжнародних нормативних актів:
- ст. 1 Конвенції про заборону військового чи будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище від 18.05.1977 р. (кожна держава - учасниця цієї Конвенції зобов'язується не вдаватися до військового чи будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище, які мають широкі, довгострокові або серйозні наслідки, як способів руйнування, нанесення збитків або заподіяння шкоди будь-якій іншій державі-учасниці);
- ч.3 ст.35 та ст.55 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949 р., що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів від 8.06.1977 р. (Заборонено застосовувати методи або засоби ведення воєнних дій, які мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть широкої, довгочасної і серйозної шкоди природному середовищу. При веденні воєнних дій має бути виявлена турбота про захист природного середовища від широкої, довгочасної і серйозної шкоди. Такий захист включає заборону використання методів або засобів ведення війни, що мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть такої шкоди природному середовищу й тим самим завдадуть шкоди здоров'ю або виживанню населення. Заподіяння шкоди природному середовищу як репресалій заборонено);
- підп. іv) п. b ч.2 ст.8 Римського Статуту (воєнними злочином є порушення законів і звичаїв, що застосовуються під час збройних конфліктів, а саме, серед іншого, умисне вчинення нападу, коли відомо, що такий напад стане причиною … довгострокового та серйозного збитку навколишньому природному середовищу, який буде явно несумісний з конкретною і безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою).
За цими міжнародно-правовими актами екоцид має ряд ознак, зокрема, основним безпосереднім об’єктом екоциду є екологічна безпека людства, а предметом - навколишнє природне середовище. Обов’язковим наслідком екоциду є широка, довготривала і серйозна шкода навколишньому природному середовищу. В широкому розумінні вважається шкода, що охоплює район площею декілька сотень квадратних кілометрів; „довготривалою” - триває кілька місяців чи приблизно сезон; „серйозною” - спричиняє суттєве чи значне порушення чи завдає шкоди людському життю, природним та економічним ресурсам чи іншим матеріальним цінностям. Способи завдання такої шкоди не обмежені.
Вчені-юристи прагнули віднеси екоцид до міжнародних злочинів поряд зі злочинами геноциду, злочинами проти людства, воєнними злочинами та злочинами агресії, які закріплені у ст. 5 Римського статуту Міжнародного Кримінального Суду (МКС). Враховуючи, що перелік міжнародних злочинів постійно еволюціонує, науковці допускають поєднання злочинів проти людяності і воєнних злочинів в більш широку групу злочинів – проти безпеки людства, оскільки характерним для обох цих видів злочинів є те, що внаслідок їх вчинення, незалежно від того, вчинені вони в мирний чи воєнний час, порушуються або, як мінімум, обмежуються умови для безпечного існування людини.
Відповідно до Римського статуту навколишнє середовище згадується лише у контексті воєнних злочинів і в ситуаціях, що юридично кваліфікуються як збройні конфлікти. Але, наприклад, екоцид може бути вчинено на територіях окупованих, на яких не ведуться бойові дії як такі. Наприклад, положення Конвенції 1977 р., встановлюють заборону як на військове, так і на будь-яке інше вороже використання засобів впливу на довкілля. Тому важливим є розроблення інструментів для криміналізації діянь, які можуть кваліфікуватися як екоцид на міжнародному рівні не лише під час війни. Ця ознака екоциду в КК України відсутня, тому відповідальність за екоцид на національному рівні можлива при його вчиненні і в мирний час. Тим самим забезпечуються ширші межі захисту довкілля.
Згідно з Римським Статутом суб’єктом екоциду може бути осудна фізична особа, що досягла 18 років на момент вчинення злочину. До міжнародної відповідальності (політичної, економічної тощо), може бути притягнена і держава, громадянин якої вчинив екоцид.
Згідно із національним законодавством більшості держав суб’єктом екоциду, як і в Україні, може бути осудна фізична особа, що досягла 16 років. В деяких державах суб’єкт теж загальний, але це особа, що досягла 12 (Канада), 14 (Грузія, Естонія, ФРН, Хорватія, Словенія, Сербія, Чорногорія), 15 (Фінляндія) чи навіть 10 років (Австралія, Англія). Лише згідно з КК Австралії суб’єктом кримінальної відповідальності за екоцид може бути, крім фізичної, ще і юридична особа.
Джерела:
- Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12.08.1949 р., що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів від 8.06.1977 р. Електронний ресурс: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text
- Екоцид в Україні: як розслідують і чому немає вироків. 15 вересня 2021 року // ДОМ. Електронний ресурс: https://kanaldom.tv/uk/ekoczid-v-ukraine-kak-rassleduyut-i-pochemu-net-prigovorov/
- Екоцид як міжнародний злочин. Чи стане Крим прецедентом. 5.07.2021 // Асоціація реінтеграції Криму. Електронний ресурс: https://arc.construction/16617?lang=uk
- Кримінальний кодекс України. Електронний ресурс: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text
- Конвенція про заборону військового чи будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище від 18.05.1977 р. Електронний ресурс: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_258#Text
- Римський статут Міжнародного кримінального суду від 17 липня 1998 року.
- Україна і Міжнародний кримінальний суд: двадцять складних питань і простих відповідей // Юридична газета онлайн. Електронний ресурс: https://yur-gazeta.com/publications/practice/kriminalne-pravo-ta-proces/ukrayina-i-mizhnarodniy-kriminalniy-sud-dvadcyat-skladnih-pitan-i-prostih-vidpovidey.html
- Шуміло О.М. Перспективи встановлення юрисдиції міжнарожного кримінального суду щодо екоциду // Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції № 5, 2021. Електронний ресурс: http://dspace.univd.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/11336/Perspektyvy%20vstanovlennia_Shumilo_2021.pdf?sequence=1&isAllowed=y
