Дещо про авторство на твір:
Правоінтелектуальної власності на літературний/художній та інший твір (#авторськеправо ) врегульовано в Цивільному кодексі України, законах України “Про авторське право та суміжні права”, Про адміністративну процедуру (стосовно реєстрації авторського права), Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав. При чому, ряд законів та змін до законів є відносно новими.
Відносини у сфері авторського права регулюються також договорами, серед яких, наприклад #ліцензійнийдоговір на використання обʼєкту інтелектуальної власності, договір про створення за замовленням і використання обʼєкта права інтелектуальної власності, договір про передання майнових прав інтелектуальної власності.
Розрізняють майнові та немайнові права інтелектуальної власності.
Особисті немайнові права інтелектуальної власності належать творцеві, безпосередньо авторові твору, вони не можуть відчужуватися, передаватися, за винятком випадків, встановлених законом. Твір може бути створено у співавторстві (в ідеалі такі відносини теж врегульовувати у договірному порядку).
Майнові права інтелектуальної власної можуть належати безпосередньо авторові, але, якщо твір створено на замовлення – то такі права належать замовникові; або, якщо твір створено за трудовим договором – то – авторові та роботодавцеві, якщо інше не встановлено законом та договором між ними.
До майнових прав інтелектуальної власності належать: право на використання твору, на надання дозволу на використання, на плату за використання твору та ін.
Якщо немайнові права інтелектуальної власності не мають строку чинності, то майнові права мають такий строк, наприклад, авторське право на твір спливає через 70 років після смерті автора чи останнього із співавторів.
